На території НПП «Гомільшанські ліси» пройшов фестиваль «Дао слов’ян», учасники та гості якого прибували не лише з Харківщини, а й з інших регіонів України – Донбасу, Криму, Київщини тощо. Можна зі впевненістю сказати, що подібні заходи відбуваються в Зміївському районі рідко, тому кожен з них є очікуваною і непересічною подією.
Метою організаторів фестивалю була популяризація словяно-ведичної та даоської натурфілофії, пропаганда ідей створення міцної та щасливої сім’ї, допомоги тим, хто знаходиться в скруті, гостинності та злагоди.
Цілий тиждень, з 9 по 15 травня, учасники фестивалю жили в наметовому містечку, тут же була влаштована кухня, лазня, проводились тренінги, майстер-класи, свої вироби презентували народні майстри, відбувались музичні виступи. Іноді з різних кінців фестивального майданчика, від розкиданих купками наметів лунали звуки незвичних для нашого слобожанського вуха інструментів, чулись наспіви. Більшість людей вдягнуті яскраво, оригінально, причому для багатьох це не просто спосіб самовиразитись, а складова їхнього світогляду, способу життя. Характерно, що твердим правилом учасників є здоровий спосіб життя: ніякого алкоголю, майже ніхто не палить, дехто є сироїдом – не вживає тваринної їжі, відмовляється від шкідливої «магазинної» їжі, і взагалі, намагається не піддавати харч ніякій штучній обробці – смаженню, варінню, тушкуванню.
Навіть за великого бажання не можна було помітити сміття – все ретельно збиралось та вивозилось. Отже, екологічність заходу не лише декларувалась, а й була вповні втілена на практиці. За що велика вдячність від імені всього нашого краю, національного парку та АСРТЗ, зокрема.
Жодних негативних емоцій на обличчях. Або посмішки, або відсторонений від світу задумливий вираз очей. Такими я побачив учасників «Дао слов’ян». Все було не таким, до чого звикли ми, «середньостатистичні» зміївчани чи жителі села Задонецьке. Треба було бачити широко відкриті очі відпочивальників, селян, пастухів, які вперше потрапляли на територію «Дао». Їх можна зрозуміти – ще вчора-позавчора тут були звичайні луки та невеликі лісочки, а тут разом все змінилось - з'явились численні палатки, люди в незвичних одежах, які так само незвично розважались. З іншого боку, щоденна поява отари овець стала на зразок атракції – гості, що прибули з великих міст, із захопленням фотографували тварин.
За рахунок майже повної відсутності реклами деінде, крім інтернету, зумовило формування інформаційного вакууму про цю подію для місцевих мешканців. Тому перші дні по Задонецькому ширились чутки про містечко «диваків». Ну а чого можна було очікувати? Щоб зрозуміти світогляд йогів, кришнаїтів, рідновірів, треба, як мінімум, володіти певними знаннями та поділяти окремі ідеї прихильників вказаних груп. Інакше ніяк. Кожному своє: хтось звик до усталеного способу життя, і не хоче нічого міняти, а хтось шукає нових шляхів розвитку та самовдосконалення. Такі вони, люди.
В усякому разі, щира подяка тим непересічним людям, які приїхали до нас на Зміївщину, з якими я мав честь познайомитись та поспілкуватись. Це дійсно високодуховні, освітчені особистості, які мають свій погляд на життя, котрий багато в чому більш досконалий, ніж наш, «містечковий». Будемо сподіватись, що фестиваль «Дао слов’ян» - це не останній подібний захід на нашій землі, а зі свого боку, можу пообіцяти, що наша Асоціація разом з НПП «Гомільшанські ліси» докладе максимум зусиль для організації нових цікавих свят, які б не лише підіймали настрій, а й відкривали очі на величність та неозорість Світу, місце людини в ньому.
Маслак Сергій, президент Асоціації сприяння розвитку туризму Зміївщини
Метою організаторів фестивалю була популяризація словяно-ведичної та даоської натурфілофії, пропаганда ідей створення міцної та щасливої сім’ї, допомоги тим, хто знаходиться в скруті, гостинності та злагоди.
Цілий тиждень, з 9 по 15 травня, учасники фестивалю жили в наметовому містечку, тут же була влаштована кухня, лазня, проводились тренінги, майстер-класи, свої вироби презентували народні майстри, відбувались музичні виступи. Іноді з різних кінців фестивального майданчика, від розкиданих купками наметів лунали звуки незвичних для нашого слобожанського вуха інструментів, чулись наспіви. Більшість людей вдягнуті яскраво, оригінально, причому для багатьох це не просто спосіб самовиразитись, а складова їхнього світогляду, способу життя. Характерно, що твердим правилом учасників є здоровий спосіб життя: ніякого алкоголю, майже ніхто не палить, дехто є сироїдом – не вживає тваринної їжі, відмовляється від шкідливої «магазинної» їжі, і взагалі, намагається не піддавати харч ніякій штучній обробці – смаженню, варінню, тушкуванню. 
Навіть за великого бажання не можна було помітити сміття – все ретельно збиралось та вивозилось. Отже, екологічність заходу не лише декларувалась, а й була вповні втілена на практиці. За що велика вдячність від імені всього нашого краю, національного парку та АСРТЗ, зокрема.
Жодних негативних емоцій на обличчях. Або посмішки, або відсторонений від світу задумливий вираз очей. Такими я побачив учасників «Дао слов’ян». Все було не таким, до чого звикли ми, «середньостатистичні» зміївчани чи жителі села Задонецьке. Треба було бачити широко відкриті очі відпочивальників, селян, пастухів, які вперше потрапляли на територію «Дао». Їх можна зрозуміти – ще вчора-позавчора тут були звичайні луки та невеликі лісочки, а тут разом все змінилось - з'явились численні палатки, люди в незвичних одежах, які так само незвично розважались. З іншого боку, щоденна поява отари овець стала на зразок атракції – гості, що прибули з великих міст, із захопленням фотографували тварин.
За рахунок майже повної відсутності реклами деінде, крім інтернету, зумовило формування інформаційного вакууму про цю подію для місцевих мешканців. Тому перші дні по Задонецькому ширились чутки про містечко «диваків». Ну а чого можна було очікувати? Щоб зрозуміти світогляд йогів, кришнаїтів, рідновірів, треба, як мінімум, володіти певними знаннями та поділяти окремі ідеї прихильників вказаних груп. Інакше ніяк. Кожному своє: хтось звик до усталеного способу життя, і не хоче нічого міняти, а хтось шукає нових шляхів розвитку та самовдосконалення. Такі вони, люди. 
В усякому разі, щира подяка тим непересічним людям, які приїхали до нас на Зміївщину, з якими я мав честь познайомитись та поспілкуватись. Це дійсно високодуховні, освітчені особистості, які мають свій погляд на життя, котрий багато в чому більш досконалий, ніж наш, «містечковий». Будемо сподіватись, що фестиваль «Дао слов’ян» - це не останній подібний захід на нашій землі, а зі свого боку, можу пообіцяти, що наша Асоціація разом з НПП «Гомільшанські ліси» докладе максимум зусиль для організації нових цікавих свят, які б не лише підіймали настрій, а й відкривали очі на величність та неозорість Світу, місце людини в ньому.
